• История Днепра
admin

admin


Notice: Undefined property: JObject::$description in /var/www/divingriver/divingriver.com.ua/components/com_k2/templates/default/user.php on line 59
Понедельник, 09 Январь 2017 20:41

Тайны Старого Кичкаса

Артем Бородин

В сокращенном виде материал

опубликован в газете «МИГ» (№ 52) за 29.12.2016 г.

ТАЙНЫ СТАРОГО КИЧКАСА

Сегодня «Кичкас» для большинства запорожцев это жилой район на левом берегу Днепра, по соседству с промышленным комплексом. Но в прошлом так называлось поселение в живописном уголке Правобережья. Его основали меннониты в конце XVIII века. Спустя годы испытаний и расцвета, судьбу Кичкаса решил Днепрострой, отправив на дно водохранилища. 85 лет под водой. Что осталось от затопленного поселка сегодня?..


Олег Власов,
молодший науковий співробітник
Національного заповідника «Хортиця»
.

Геометрической план Днепровским порогам от Усть Самары до Александровской крепости с показанием по обе стороны реки близ лежащей ситуации. Снят 1771 году.
Описание Днепровских порогов.
Воскресенье, 31 Июль 2016 19:01

ДНІПРО У ВИРІ ПОТОПУ

Наша Ріка не завжди була саме такою, якою ми її знаємо. Останнім часом дослідники наблизилися до розуміння неймовірних, епічних подiй, які траплялися в житті Дніпра «не так давно». Можливо навiть, що цi катастрофи спричинилися до появи легенд про Потоп.

Четверг, 04 Июнь 2015 04:48

ПОДАРОК ЛОЦМАНА ШПИОНУ

(старая карта Днепровских порогов)

Уважаемые друзья! Предлагаем вашему вниманию статью об уникальном документе 1929 года — карте, на которой опытный лоцман отобразил потрясающее богатство топонимики (географических названий) порожистой части Днепра. Статья впервые увидела свет в запорожской газете «МИГ» в 2010 году и публикуется с некоторыми дополнениями.



Олег Власов,
молодший науковий співробітник
Національного заповідника «Хортиця»
Вторник, 02 Июнь 2015 06:39

ЗАГИБЕЛЬ ПОРОГІВ

Шановні друзі! Пропонований вашій увазі матеріал є частиною поки що не виданої науково-популярної книги «Пороги Дніпра».


Олег Власов,
молодший науковий співробітник
Національного заповідника «Хортиця»

Фото в статью добавлены администратором сайта.

Прощайте, прощайте, Дніпровські пороги,
А де походили лоцманськії ноги
(лоцманська пісня ХІХ ст.).

Століттями пороги та забори стояли на заваді розвитку Дніпровського шляху. Тому, на жаль, як тільки індустріальна цивілізація досягла відповідного рівня, ці дивовижні витвори природи були приречені.

Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі статтю, видану в часописі «Музейний Вісник» 2006-го року. Сьогодні ця робота з топографічної реконструкції Дніпровського Надпорожжя має вже, можна сказати, історіографічне значення. За час, що минув з її публікації, автором було опрацьовано чималий об’єм додаткових джерел і 2011-го року видано набагато докладнішу картосхему під назвою «Пороги Дніпра на початку ХХ століття», присвячену Міжнародному дню дій проти гребель 14 березня. Ця остання робота містить близько 600 топонімів проти 296, наявних у картосхемі 2006-го року, яку до того ж виконано недостатньо якісно. Тому саме фрагменти картосхеми «Пороги Дніпра на початку ХХ століття» використано в якості топографічного супроводу пропонованої статті. Публікацію статті в «Музейному Віснику» № 6 ви можете знайти за адресою: http://zokm.jimdo.com .
Власов О. Ю.


Олег Власов,
молодший науковий співробітник
Національного заповідника «Хортиця»

Фото в статью добавлены администратором сайта.

Дніпровське Надпорожжя – один з тих регіонів України, які протягом ХХ століття у ході індустріалізації зазнали величезних змін. Цей регіон відзначався красою краєвидів, особливим багатством топоніміки, геологічних об’єктів, пам’яток археології, історії, етнографії. Незважаючи на те, що вже більш як 70 років Дніпровські пороги знищені, інтерес до них зберігається не тільки в науковому середовищі, але й у широких колах громадськості. Разом з тим у літературі з відповідної тематики до теперішнього часу відсутні публікації докладної топографічної карти або картосхеми порожистої частини Дніпра. Пропонована публікація покликана деякою мірою заповнити цю прогалину.

Пятница, 08 Май 2015 05:35

ДЕ ШУКАТИ ДНIПРОВСЬКI ПОРОГИ?


Олег Власов,
молодший науковий співробітник
Національного заповідника «Хортиця»

Фото в статью добавлены администратором сайта.

Шановні друзі! Пропонуємо вам статтю, опубліковану у запорізькій газеті «МИГ» у 2011 році. Матеріал цей, однак, зовсім не втратив актуальності.

Дивне запитання. Звiсно ж – у водосховищi. Найбiльший порiг – Ненаситець – спочиває пiд двадцятиметровою товщею води. Але навiть якщо аквалангiст опуститься на цю глибину, навряд чи вiн знайде бiльше, нiж темнi каменi, вкритi товстим шаром бруду. Тема порогiв Днiпра начебто популярна, та уявити ïх первiсну красу сьогоднi майже неможливо: якiсного, i головне – широко доступного матерiалу дуже мало.
Понедельник, 20 Апрель 2015 09:13

ТУРИЗМ НА ДНІПРОВСЬКИХ ПОРОГАХ

Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі статтю, яка вийшла в журналі «Свята Справа» у 2012 році.


Олег Власов,
молодший науковий співробітник
Національного заповідника «Хортиця»

Фото в статью добавлены администратором сайта.

Дніпровське Надпорожжя – один з найдивовижніших куточків України, принесених колись у жертву індустрії. Це був край небаченого багатства й розмаїття пам'яток природи та історії, надзвичайної, дикої, первісної краси. На протязі менше 100 км між містами Дніпропетровськ і Запоріжжя потужні виходи гранітів Українського кристалічного щиту віком майже 3 мільярди років створювали безліч перешкод на шляху ріки. Головними серед них були 9 порогів (скельних пасом, які цілком перетинають течію ріки від берега до берега) та понад 50 забор (пасма, що перетинають ріку частково, лишаючи прохід). Крім того, свої назви мали понад 70 островів, понад 70 балок, 6 невеликих допливів Дніпра, біля 120 скель та каменів, які окремо стояли посеред ріки та коло її берегів


Олег Власов
Молодший науковий спiвробiтник
Нацiонального заповiдника «Хортиця».

Фото в статью добавлены администратором сайта.

Дніпровське Надпорожжя — один з найвизначніших природно-територіальних комплексів України, знищених протягом ХХ ст. Незважаючи на те, що Дніпровські пороги були затоплені вже понад 80 років тому, інтерес до них навіть сьогодні виходить далеко за межі наукових кіл. Разом з тим, у суспільній свідомості цей природний феномен постає, як доволі абстрактний образ, сформований під впливом літературних джерел початку минулого століття й відірваний від сучасних географічних реалій. Тому, на нашу думку, точна локалізація порогів Дніпра є доволі актуальною.

Воскресенье, 19 Апрель 2015 05:02

ЧЕРЕЗ ПОРОГИ НА ДНЕПРОСТРОЙ

«Вокруг Света», 1929, № 22
Очерк А. П. Романовского.
Фото в статью добавлены администратором сайта.
I

Равнодушный лоцман. — Ненасытец. — Два «кресла». — Пекло. — Над пучиной.

Старый Коваленко, за свою жизнь раз пятьсот проехав через пороги, не только отчетливо знал все камни и заборы, но даже мог сказать, в какое время, в какую воду тот или иной камень поднимается над поверхностью реки, если он покрыт водой, то когда его нужно обходить и когда можно пройти над ним и на каком судне. Но, будучи осторожен и внимателен в своем деле, он был совершенно равнодушен к зрительным и звуковым эффектам порогов и, казалось, даже не воспринимай их с этой стороны, как мы не замечаем домашних обиходных вещей. Поэтому, когда мы, приезжие, в шумах Звонецкого порога старались уловить оправдание его вековому названию, Коваленко наставительно продолжал прерванный разговор: